Від самбо до олімпійських татамі: як у Кам’янському розвивалося дзюдо
Дзюдо, що в перекладі з японської означає «м’який шлях», сьогодні є одним із найпопулярніших видів єдиноборств у світі. Воно поєднує фізичний розвиток, дисципліну та філософію самовдосконалення. Створене у 1882 році японським педагогом і майстром бойових мистецтв Дзігоро Кано, дзюдо пройшло шлях від невеликої школи в Токіо до олімпійського виду спорту, яким займаються десятки мільйонів людей на всіх континентах.
Від японської школи до світового спорту
Основою дзюдо стали найефективніші техніки стародавнього японського дзюдзюцу. Дзігоро Кано вилучив із них найнебезпечніші прийоми та створив систему, яка виховує не лише сильних спортсменів, а й гармонійно розвинених людей. Головним принципом нового виду боротьби стало вміння використовувати силу суперника на свою користь.
У 1951 році була створена Міжнародна федерація дзюдо (IJF), а вже через п’ять років у Токіо відбувся перший чемпіонат світу. У 1964 році дзюдо дебютувало на Олімпійських іграх і відтоді стало невід’ємною частиною олімпійської програми.
Сьогодні до Міжнародної федерації дзюдо входять понад 200 країн світу. За різними оцінками, в Японії цим видом спорту займаються близько восьми мільйонів людей, а загальна кількість прихильників дзюдо у світі перевищує 20 мільйонів.
В Україні дзюдо також має міцні традиції. Цей вид спорту активно розвивався ще у 1960–1970-х роках, а його основними центрами стали Київ, Харків, Дніпро та Одеса. Українські спортсмени регулярно здобувають нагороди на чемпіонатах Європи та світу, а також представляють державу на Олімпійських іграх.
Людина, яка стояла біля витоків дзюдо в Кам’янському
Історія дзюдо у Кам’янському нерозривно пов’язана з ім’ям Олександра Кузьмича Кравцова — тренера-викладача ДЮСШ №4, який 6 червня відзначить своє 82-річчя.
– Свій спортивний шлях я розпочав у секції самбо спортивного клубу «Прометей» під керівництвом тренера Миколи Драшинникова, – розповідає О. Кравцов. – У 1969 році вже сам працював тренером із самбо, а в 1972 році виконав норматив майстра спорту СРСР. Після того як дзюдо було включене до програми Олімпійських ігор, цей вид боротьби почав активно розвиватися і в Радянському Союзі. У 1976 році спортивні структури переорієнтувалися із самбо на дзюдо, і мене направили до міста Обнінськ на спеціалізований семінар з підготовки тренерів. Після завершення навчання я повернувся до Кам’янського та разом із Миколою Драшинниковим розпочав розвиток нового виду спорту.
У різні роки Олександр Кравцов працював у спортивному клубі «Прометей», обласній ДЮСШ «Спартак», а також у ДЮСШ №4. За десятиліття тренерської діяльності він виховав цілу плеяду спортсменів, серед яких понад десять майстрів спорту СРСР та України, учасники чемпіонатів Європи та престижних міжнародних турнірів.
Серед його вихованців — майстри спорту Анатолій Губський, Сергій Руденко, Сергій Литвиненко, Микола Олійник, Руслан Башаєв, Андрій Осадчий, Віктор Ботченко, Анатолій Серченко. Також під його керівництвом спортивних успіхів досягли кандидати в майстри спорту Олександр Заревенко, Олександр Заленуха, Василь Мосьпан, Ігор Тютюник, Сергій Майстренко, Дмитро Рудаков, Володимир Шевченко, Валентин Полюля, Валентин Коновий, Микола Жердецький та Валерій Третьяк.
Окрім тренерської діяльності, Олександр Кравцов був суддею всесоюзної категорії та зробив вагомий внесок у популяризацію дзюдо в регіоні.
Сьогодні традиції, закладені першими наставниками, продовжують жити. За підтримки міського голови Андрія Білоусова в Кам’янському створено всі умови для розвитку та популяризації цього чудового виду спорту, відділення дзюдо єфективно працюють на базах двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ 1, ДЮСШ 4). І як наслідок, станом на сьогодні у Кам’янському дзюдо займаються близько 300 спортсменів різного віку. Місцеві дзюдоїсти успішно виступають на обласних, всеукраїнських та міжнародних змаганнях, а сам вид спорту залишається одним із найпопулярніших серед молоді міста.
Читайте також:
- Гімнастки Кам’янського здобули низку нагород на всеукраїнському турнірі в Одесі
- Спортсмени Кам’янського можуть позмагатися за звання молодіжного лідера громади
